Що таке інструменти MCP і як їх використовують моделі ШІ?

Дізнайтеся, що таке інструменти MCP, як моделі ШІ знаходять і викликають їх через сервери MCP і як безпечно ними користуватися.

Diagram of how MCP works: an AI app (the MCP host) sends tool requests through an MCP client to an MCP server, which connects to tools and returns results.

Інструменти MCP — це функції, які модель ШІ може викликати, щоб виконати завдання поза межами розмови. Наприклад, пошукати у ваших нотатках або надіслати запит до бази даних. Кожен інструмент розміщено на сервері MCP (Model Context Protocol), і він має назву та короткий опис, які допомагають моделі вирішити, коли його використовувати.

Термін «інструмент MCP» вживають і в інших значеннях. У повсякденному мовленні «інструментами MCP» часто називають сервери MCP (застосунки, що надають інструменти) або каталоги, у яких ці сервери перелічено. MCP Tools — це також назва програми командного рядка для перегляду й виклику інструментів на сервері MCP.

Цей посібник присвячено саме функціям протоколу, а не серверам, каталогам чи командному рядку. У ньому пояснено, з чого складається інструмент, які види інструментів пропонують сервери та чим інструменти відрізняються від ресурсів, промптів і виклику функцій. Далі розглянуто кроки, які виконує модель, щоб скористатися інструментом, а наприкінці — найпоширеніші проблеми, пов’язані з їх використанням.

Що таке інструменти MCP?

Інструмент MCP — це функція, що дає моделям ШІ змогу виконувати завдання за допомогою інших програмних застосунків. Наприклад, мої агенти ШІ та робочі процеси використовують інструменти MCP, щоб створювати чернетки листів у Gmail (create_draft), додавати картки в Trello (trelloWriteCard) і отримувати актуальні результати пошуку з DataForSEO (serp_organic_live_advanced) — і це лише кілька прикладів.

Програмні застосунки часто пропонують на своїх серверах MCP одразу кілька інструментів MCP. Наприклад, сервер MCP Trello наразі має 14 інструментів MCP, які дають моделям ШІ змогу читати й оновлювати дошки, списки, чеклісти, картки тощо.

А оскільки MCP стандартизує те, як інструменти описуються й надаються, будь-який застосунок ШІ, що підтримує цей протокол, може використовувати той самий інструмент MCP.

З чого складається інструмент MCP

Кожен інструмент MCP містить три складники:

  • Назва: короткий ідентифікатор, який модель використовує, коли викликає інструмент (наприклад, get_event у Google Calendar).
  • Опис: зрозуміле пояснення того, що робить інструмент і коли він корисний. Велика мовна модель (LLM) читає його, щоб вирішити, чи підходить інструмент для вашого запиту (наприклад, «Повертає одну подію із вказаного календаря.»).
  • Вхідні дані: інформація, потрібна інструменту для роботи, наприклад ім’я клієнта й дата для пошуку в нотатках. Її описують у форматі JSON, і розробники називають цей опис схемою вхідних даних (input schema), оскільки він задає формат кожного вхідного параметра (текст, число чи список).

Деякі інструменти містять додаткові метадані: відображувану назву, опис результатів, які вони повертають (схему вихідних даних), та анотації щодо поведінки інструмента.

Модель ШІ ніколи не бачить коду, що стоїть за інструментом. Вона спирається лише на те, що інструмент повідомляє про себе, тому через нечітку назву чи опис модель може обрати не той інструмент.

Які бувають інструменти MCP

За призначенням інструменти MCP поділяються на чотири групи:

  • Інструменти пошуку й довідки: знаходять або отримують інформацію (наприклад, шукають у нотатках, читають файл або надсилають запит до бази даних).
  • Інструменти дій: створюють або змінюють щось в іншому застосунку (наприклад, додають завдання, створюють подію в календарі, відкривають звернення до служби підтримки або надсилають електронний лист).
  • Інструменти обробки даних: перетворюють або аналізують дані (наприклад, аналізують файл електронної таблиці або виконують обчислення).
  • Системні інструменти: взаємодіють із локальною системою (наприклад, виконують команду в терміналі).

Інструменти MCP порівняно з ресурсами & промптами

Окрім інструментів MCP, сервер MCP може пропонувати ще два типи будівельних блоків, які протокол називає примітивами: ресурси та промпти.

Наприклад, офіційний сервер MCP від GitHub пропонує:

  • інструмент issue_write, який створює або оновлює задачі (issues),
  • ресурс repository_content, який надає доступ до файлів у репозиторії,
  • промпт issue_to_fix_workflow, який задає послідовність кроків, щоб оформити проблему як задачу (issue) і доручити агенту з кодування GitHub Copilot створити pull request для її виправлення.

Різниця полягає в тому, що робить кожен із них і хто вирішує, коли його використовувати: ви, застосунок ШІ, у якому ви працюєте (наприклад, Perplexity), чи модель ШІ, що працює в цьому застосунку.

  • Інструмент MCP виконує дії або шукає інформацію. Модель ШІ самостійно вирішує, коли викликати інструмент, а ваш застосунок ШІ передає виклик на сервер. Інструменти обирає модель ШІ, але застосунок ШІ має показувати вам кожен виклик і давати змогу його відхилити.
  • Ресурс — це вміст, доступний на сервері MCP, наприклад файл або набір записів, кожен із власною адресою (URI). Ваш застосунок ШІ запитує в сервера, які ресурси в нього є, зчитує потрібний за його адресою та додає вміст до розмови як контекст.
  • Промпт — це готовий шаблон повідомлення, який надає сервер, іноді з полями, які потрібно заповнити. Ваш застосунок ШІ показує доступні промпти, а ви обираєте один із них — часто у вигляді слеш-команди.

Як моделі ШІ використовують інструменти MCP

Модель ШІ використовує інструмент MCP у п’ять кроків: виявлення, вибір інструмента, виклик, результати й обробка помилок. Увесь обмін даними між моделлю та сервером відбувається через ваш застосунок ШІ.

Припустімо, ви просите застосунок ШІ переглянути ваш список «Цей тиждень» у Trello і підготувати чернетку листа редакторові з оновленням. Ось що відбувається від початку до кінця:

  1. Виявлення: коли ваш застосунок ШІ підключається до сервера MCP через клієнти MCP, він запитує список доступних на сервері інструментів (такий запит називається tools/list). LLM бачить лише те, що передає застосунок: назву, опис і вхідні дані кожного інструмента.
  2. Вибір інструмента: модель ШІ порівнює ваш запит із цими описами та обирає відповідні інструменти. У цьому випадку це trelloReadList від Trello для читання списку та create_draft від Gmail для написання листа. Модель також заповнює вхідні дані, наприклад указує, який список прочитати.
  3. Виклик: модель відповідає структурованим запитом на запуск інструмента (цей крок називається «викликом функції»). Ваш застосунок ШІ надсилає цей запит на потрібний сервер (запит tools/call). Застосунок також має показати вам виклик і дати змогу його відхилити.
  4. Результати: сервер виконує функцію й повертає результат (result) — у цьому випадку картки з вашого списку. Застосунок ШІ додає результат до розмови, а модель вирішує, що робити далі: відповісти вам чи викликати інший інструмент, наприклад create_draft, щоб створити лист на основі цих карток.
  5. Обробка помилок: якщо інструмент запускається, але завершується невдачею, наприклад через те, що списку не існує, помилка повертається як частина результату. Модель може прочитати її та спробувати ще раз з іншими вхідними даними. Якщо ж некоректний сам запит, наприклад він викликає інструмент, якого на сервері немає, застосунок натомість отримує помилку протоколу. У такому разі моделі складніше відновити роботу.

Головне те, що модель обирає інструменти лише на основі їхніх описів, а вся взаємодія із серверами відбувається через ваш застосунок ШІ.

Поширені проблеми з інструментами MCP і як їх уникнути

Проблеми з інструментами MCP зводяться до чотирьох чинників: скільки інструментів підключено, як їх названо й описано, скільки даних вони повертають і з яких серверів вони походять.

Ось як виглядає кожна проблема і що допомагає її розв’язати:

Проблема

Як це виглядає

Що допомагає

Підключено забагато інструментів

Кожне визначення інструмента потрапляє в контекстне вікно моделі ще до того, як ви щось запитали, і що довший список, то гірше модель обирає інструменти.

Підключайте лише ті сервери, які потрібні для завдання, і вимикайте невикористовувані інструменти, якщо ваш застосунок ШІ це дозволяє. Приклад: сервер MCP від GitHub дає змогу ввімкнути лише потрібні групи інструментів (toolsets).

Нечіткі або схожі описи

Модель викликає не той інструмент або правильний, але з неправильними вхідними даними, бо два описи звучать схоже або один із них надто скупий.

Давайте інструментам чіткі, конкретні назви й описи, бажано з прикладом того, коли варто використовувати інструмент. Якщо інструменти сервера раз у раз спрацьовують неправильно, офіційний інструмент для тестування MCP Inspector точно покаже, що кожен інструмент повідомляє про себе.

Однакова назва інструмента на двох серверах

Кожен із двох серверів пропонує інструмент під назвою search, і неможливо визначити, якому з них адресовано виклик.

Додавайте до назв інструментів префікс із назвою сервера. Приклад: сервер Trello (trelloSearch, trelloReadList).

Надто великі результати

Інструмент повертає більше, ніж потрібно для завдання, наприклад увесь ланцюжок листів разом із форматуванням, і переповнює контекст моделі.

Використовуйте інструменти, які пропонують компактні формати. Приклад: в описі інструмента Gmail get_thread рекомендовано використовувати формат звичайного тексту, «щоб запобігти вичерпанню контексту».

Ненадійні сервери

Недбало створений або зловмисний сервер може через виклики інструментів витягати дані з вашої розмови.

Підключайте сервери лише з надійних джерел і не вимикайте підтвердження для інструментів, які щось змінюють або надсилають дані назовні.

Навіщо інструментам MCP потрібне ваше підтвердження?

Інструментам MCP потрібне ваше підтвердження, бо без нього модель ШІ може внести небажані зміни або передати конфіденційні дані на сервер, який ви не контролюєте.

Неправильно зрозумілий запит або нечітко описаний інструмент можуть запустити не ту дію. До того ж кожен виклик надсилає на сервер частину вашої інформації.

Саме тому протокол передбачає, що застосунки ШІ залишатимуть людину в процесі й даватимуть їй змогу відхилити будь-який виклик інструмента.

Ось практичний спосіб розподілити інструменти за тим, наскільки ретельної перевірки вони потребують:

  • Дії, які лише читають дані: пошук інформації, як-от читання списку за допомогою trelloReadList від Trello, нічого не змінює. Такі виклики можна виконувати без попереднього підтвердження, якщо ваш застосунок ШІ показує, який інструмент запущено і що саме він шукав.
  • Дії, які можна скасувати: створення чернетки листа за допомогою create_draft від Gmail або додавання картки в Trello вносить зміни, які можна скасувати. Перевіряйте вхідні дані, перш ніж виклик буде виконано.
  • Дії, які не можна скасувати: надсилання листа за допомогою send_message від Gmail, видалення записів або будь-що, пов’язане з платежами чи конфіденційними даними, неможливо скасувати. Щоразу надавайте на такі дії явний дозвіл.

Використання інструментів MCP у Perplexity

Perplexity працює з інструментами MCP в обох напрямках: він може використовувати інструменти з підключених вами серверів MCP і водночас пропонує власні інструменти іншим застосункам ШІ.

  • Підключення серверів MCP до Perplexity: у планах Pro, Max та Enterprise ви можете підключити Perplexity до будь-якого зовнішнього інструмента чи джерела даних, що має сервер MCP, і використовувати його у відповідях та в агентних робочих процесах Perplexity Computer. У застосунку для Mac також можна підключати сервери MCP, що працюють на вашому комп’ютері
  • Використання інструментів Perplexity в інших застосунках ШІ: сервер MCP від Perplexity пропонує чотири інструменти (perplexity_search, perplexity_ask, perplexity_research і perplexity_reason) будь-якому застосунку ШІ, що підтримує віддалені сервери MCP, наприклад Claude Code. Окремий сервер дає змогу іншим застосункам ШІ передавати багатоетапні завдання до Perplexity Computer.

Поширені запитання про інструменти MCP

MCP — це просто виклик інструментів?

Ні, MCP — це не просто виклик інструментів. Виклик інструментів — це спосіб, яким модель запитує інструмент, а MCP — це спосіб, яким застосунок ШІ знаходить інструменти й спрямовує кожен виклик на сервер, що його виконує.

Виклик інструментів (його також називають викликом функцій) — це частина роботи, яку виконує модель ШІ: модель бачить список інструментів і відповідає запитом на запуск одного з них. Якщо є лише виклик інструментів, кожен застосунок ШІ мусить сам визначати й запускати кожен інструмент.

MCP дає змогу розміщувати інструменти на серверах, тож будь-який застосунок ШІ з підтримкою MCP може пропонувати їх своїй моделі та надсилати її запити на потрібний сервер.

Чи замінить MCP API?

Ні, MCP не замінить API, бо MCP та API працюють разом. Інструменти MCP часто працюють поверх наявних API, і коли модель викликає інструмент, сервер MCP зазвичай надсилає запит до API.

Які застосунки ШІ підтримують інструменти MCP?

Інструменти MCP працюють в асистентах ШІ, як-от Claude, ChatGPT і Perplexity, а також в інструментах для розробки, як-от Visual Studio Code і Cursor. У документації MCP згадано ці застосунки та зазначено, що їх підтримує й багато інших.

Чи має сама модель ШІ підтримувати MCP?

Ні. Моделі ШІ не потрібно підтримувати MCP, бо протокол обробляє ваш застосунок ШІ. Він підключається до серверів, передає моделі їхні інструменти й надсилає запити моделі на виклик інструментів назад на потрібний сервер. Модель має підтримувати лише виклик функцій.

Чи застаріває MCP?

Ні, MCP досі активно розвивається. У липні 2026 року його розробники випустили нову версію специфікації MCP, а в серпні 2026 року опублікували оновлену дорожню карту, яка, зокрема, передбачає роботу над тим, щоб сервери могли поступово розкривати свої інструменти в міру того, як розмова звужується.